ОЛІМПІЯ — МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ ОЛІМПІЙСЬКИХ ІГОР

 

ОЛІМПІЯ — МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ ОЛІМПІЙСЬКИХ ІГОР

Олімпійська освіта

Що ти знаєш про олімпійські ігри Стародавньої Греції?	ОЛІМПІЯ — МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ ОЛІМПІЙСЬКИХ ІГОР    Олімпія була релігійним центром Стародавньої Греції. Тому представники міст-полісів зводили там свої скарбниці для жертвувань і проведення культових обрядів. В Олімпії було збудовано 10 великих скарбниць.
Триста років проводились Олімпійські ігри в святилищі Олімпія і тільки у 472 р. до н.е. було прийнято рішення збудувати найвеличніший храм володарю богів та людей — Зевсу Олімпійському. Архітектором проекту став видатний еолієць Лібон, який завершив свою роботу у 456 р. до н.е.     У Олімпії священними місцями вважали гору Кронос, оливовий гай Алтис, курган Пелопса, вівтарі Зевса, Геракла, Геї й Гіпподамії. Перший храм у святилищі збудували у VII ст. до н. е. Він був присвячений дружині Зевса. Храм Гери II у Пестумі  Статуя Гери - дружини Зевса    За давньогрецькими міфами Афіну — богиню мудрості та мирної праці — постійно супроводжувала подруга Ніка, яку звали «дух перемоги». Її зображали, зазвичай, з крилами та вінком на голові: вона летить над землею зі звісткою про щасливе закінчення війни.  Прекрасна скульптура крилатої Ніки — один із небагатьох пам’ятників, який зберігся в Олімпії. Статую заввишки 2,13 м установлено на дев’ятиметровій тригранній призмі. Присвячена Зевсу на честь перемоги месенійців і навпоктейців над спартанцями у 421 р. до н. е.

МІФИ І ЛЕГЕНДИ

Олімпійська освіта

Що ти знаєш про олімпійські ігри Стародавньої Греції?	МІФИ І ЛЕГЕНДИ    Міфи у стародавніх греків були основою для осмислення життя, довкілля та Всесвіту, важливою віхою в історії розвитку свідомості людини. Вони слугували джерелом тем і сюжетів для грецької культури. Характер та особливості еллінських свят, урочистостей та видовищ зазвичай знаходив відображення у міфології.
Гея, мати бога Кроноса, попередила сина, що хтось із власних дітей позбавить його влади, тому він безжалісно ковтав своїх потомків. Кронос проковтнув Гестію, Деметру, Геру, Аїда й Посейдона. Коли його дружина Рея завагітніла востаннє, не бажаючи втратити й цю дитину, вона на острові Крит потай від Кроноса народила сина, а чоловікові дала проковтнути загорнутий у пелюшки камінь. Так було врятовано Зевса. Рея підносить своєму чоловікові Кроносу замість Зевса загорнутий у пелюшки камінь.        Володар богів і смертних Зевс народився на схилі високої гори Дікти на Криті. Мати сховала дитину в печері, де його виховували німфи, які доглядали малюка та годували молоком кози Амалфеї. Зевс із вдячності зробив її ріг чарівним, він щоразу наповнювався всіма благами, яких бажав його господар. Саме тому вислів «ріг Амалфеї» (ріг достатку) — це синонім достатку.   Омфал — «Пуп Землі». За легендою Зевс випустив із заходу і сходу двох орлів, а в точку їхньої зустрічі кинув камінь, який почав символізувати центр всесвіту. За іншими джерелами омфал був саме тим каменем, який проковтнув Кронос замість Зевса. Зберігається у Дельфах.
		Зевс Олімпійський — найвеличніший з усіх безсмертних богів Олімпу, володар усіх богів та людей. Його зброєю були грім і блискавка, а влада розповсюджувалася на Землю і небо.

ІСТОРИЧНА ДОВIДКА

Олімпійська освіта

Що ти знаєш про олімпійські ігри Стародавньої Греції?	ІСТОРИЧНА ДОВIДКА    Кожний атлет давав клятву, що не заплямував себе жодним злочином, добросовісно готувався до змагань і не буде використовувати жодних недозволених прийомів. Перед початком олімпійських змагань герольд запитував у глядачів, чи знають вони що-небудь негативне про атлета. Учасник давньо грецьких Олімпійських ігор, передусім, мав бути гідним громадянином, а потім уже спортсменом. Вигуки «Axios, Axios, Axios» означали, що спортсмен гідний.
Біг був єдиним видом змагань на перших Олімпійських іграх. На Іграх 15 Олімпіади у 720 р. до н. е. під час бігу з атлета спала стегнова пов’язка. Саме це допомогло атлету здобути перемогу. З цього часу атлети почали змагатися оголеними.      Елланодики — судді олімпійських змагань. Відповідали за організацію і проведення Ігор. Спочатку їх було двоє, а надалі — до десяти осіб, яких обирали жеребкуванням серед громадян. Судді були дуже компетентними і володіли необмеженими правами. Вони могли вилучити з Ігор будь-кого, хто не відповідав вимогам, накласти штраф на порушників правил змагань, покарати за підкуп суперника. Завданням елланодиків було прийняття таких рішень, які б забезпечували високий авторитет Ігор. Ті, кого карали грошовим штрафом, жертвували святилищу статуї Зевса, які називали Занами. Зани встановлювали поряд зі стіною скарбниць, перед входом на стадіон. До обов'язків суддів належало оголошення переможців і їх нагородження, а також ведення архіву олімпійських чемпіонів — олімпіоніків.
Люди часто плутають поняття «Олімпіада» і «Олімпійські ігри». Хоча відомо, що кожна Олімпіада закінчується святкуванням — Олімпійськими іграми.		Відрізок часу між двома Олімпійськими іграми стародавні греки вважали Олімпійським роком, або Олімпіадою і він тривав чотири календарні роки.

Зародження Олімпійських ігор

Олімпійська освіта

Що ти знаєш  про олімпійські ігри Стародавньої Греції?	Славнозвісні Олімпійські ігри на честь Зевса Олімпійського зародилися ще в Стародавній Греції і проводилися з 776 року до н. е.
Олімпійські ігри Стародавньої Греції відбувалися у святилищі Олімпія, яке для греків було священним місцем, у державі Еліда на півострові Пелопоннес. Святилище Олімпія розташовувалося на правому березі річки Алфей біля підніжжя гори Кронос. Олімпійські ігри не мали точної календарної дати проведення. Вони відбувалися кожні 4 роки під час другого повного місяця у період літнього сонцестояння.    Той, хто бажав змагатися, був зобов'язаний прибути в Еліду за місяць до Ігор.      Право на участь мали тільки вільні елліни.      До Ігор не допускали варварів (чужоземців), рабів та жінок.       Протягом місяця в Еліді відбувалися процедури перевірки походження та віку учасників змагань, а також рівня підготовки атлетів. Таким чином організатори забезпечували цікаві і захопливі змагання.    Еліда — давня область на північному заході Пелопоннесу (Греція), а також головне місто області.    На території Еліди розташовувалося святилище Олімпія.    Спортивні змагання мали настільки грандіозний успіх та велике значення для тогочасного суспільства, що на час Олімпійських перегонів припинялися війни і встановлювалася екехірія — священне перемир’я.
В одному з джерел сповіщається, що у 884 р. до н. е. правителі Еліди Іфіт, Спарти Лікург та Піси Клейстен, стурбовані постійними війнами між своїми народами, уклали угоду про перемир’я. На честь цієї події було вирішено провести Олімпійські ігри. Іфіт, Лікург та Клейстен виробили статут священного перемир’я. Найголовніша умова складеної угоди — заборона усіх військових дій. Порушників ухвалили карати великими грошовими штрафами, їх не допускали до змагань. У ті часи це вважалося найбільшим приниженням. Ізольованих від суперництва на аренах сторонилися навіть найближчі друзі.

 

ПЕРЕМОЖЦІ ОЛІМПІЙСЬКИХ ІГОР І ЇХ ВШАНУВАННЯ

 

ПЕРЕМОЖЦІ ОЛІМПІЙСЬКИХ ІГОР І ЇХ ВШАНУВАННЯ

Олімпійська освіта

Що ти знаєш про олімпійські ігри Стародавньої Греції?

ПЕРЕМОЖЦІ ОЛІМПІЙСЬКИХ ІГОР І ЇХ ВШАНУВАННЯ  Після повернення з Олімпійських ігор переможців чекало вшанування у рідному місті: бенкети, довічне звільнення від сплати податків, безкоштовні обіди, спорудження пам’ятників в Олімпії та на площах їхніх міст, присвячення гімнів і од, грошові винагороди, карбування монет із портретною схожістю. Найвищим ступенем ушанування в стародавніх греків було присвоєння культового статусу героя.

Перший запис олімпійських чемпіонів було зроблено за усними переказами близько 400 р. до н. е. софістом Гіппієм. Починання Гіппія продовжив Арістотель, потім Ератосфен, Флегоп та інші. Завдяки цим записам до нас дійшли імена та місця походження 921 переможця олімпійських змагань. Першого олімпійського чемпіона звали Коройб за професією він був пекарем.  Переможців стародавніх Олімпійських ігор увінчували в храмі Зевса вінком із гілок оливи, зрізаних золотим ножем у священному гаю. Уперше це сталося у 752 р. до н. е. на Іграх 7 Олімпіади. Першим олімпіоніком, увінчаним таким вінком був Діаклес.  Проголошення олімпійських чемпіонів  та їх нагородження вінком із гілок священної оливи відбувалося в останній день олімпійських змагань.     Греки тлумачили перемогу на Олімпійських іграх, як знак доброї прихильності богів до атлета та міста, звідки він родом.

ВИДИ ЗМАГАНЬ У ПРОГРАМАХ ОЛІМПІЙСЬКИХ ІГОР

Олімпійська освіта

Що ти знаєш про олімпійські ігри Стародавньої Греції?

ВИДИ ЗМАГАНЬ У ПРОГРАМАХ ОЛІМПІЙСЬКИХ ІГОР Давніх греків не цікавили результати — рекорди. Їх захоплювала тільки перемога, першість у змаганні чи на змаганнях кількох Олімпіад. Найтитулованішим олімпіоніком був Леонідас, мешканець острова Родос, якому вдалося завоювати 12 олімпійських вінків (на чотирьох Іграх Олімпіад поспіль у бігу на 1,2 стадія і в бігу в бойовому спорядженні).

З 708 р. до н. е. до програми Олімпійських ігор включено пентатлон — комплексний вид олімпійських змагань. До нього входять: стрибки у довжину, біг, метання диска та списа, боротьба. Першим видом змагань на Олімпійських іграх був біг. Протягом тринадцяти Ігор Олімпіад атлети змагались лише з бігу на один стадій.    Існувало два види панкратіону (боротьба в поєднанні з кулачним боєм): като- й ортопанкратіон. У катопанкратіоні дозволяли продовжувати боротьбу, коли атлети опинялися на землі, а в ортопанкратіоні борці змагалися тільки стоячи.                       ЛЕГЕНДА Прометей викрав вогонь з Олімпу, приніс його людям в очеретині та навчив їх користуватися ним. Зевс звелів Гефестові — богу вогню і ковальського мистецтва — прикувати титана до скелі. Величезний орел Зевса щоранку прилітав та розривав його печінку. За ніч печінка відновлювалася, і все починалось спочатку. Історія свідчить, що в деяких містах Еллади існував культ титана і на його честь проводили змагання бігунів із палаючими смолоскипами  Цікаво, що звання олімпійського чемпіона в перегонах на колісницях, запряжених кіньми отримував не візник, який управляв кіньми, а їхній господар      У час розквіту давньогрецьких Олімпійських ігор до програми увійшли конкурси мистецтв.  Першими представниками мистецтв  в Олімпійських конкурсах стали  герольди і сурмачі.